2025-11-28

Шановні користувачі! Бібліотека «Університету Короля Данила» вкотре висловлює щиру вдячність усім, хто дарує книги для нашої книгозбірні. Разом ми зберігаємо історію – для сьогодення і майбутнього.
28 листопада 2025 року в університеті відбулася зустріч з відомою українською письменницею, сценаристкою Ірен Роздобудько. Щиро дякуємо пані Ірен за книжковий дарунок для нашої бібліотеки. Це нове, доповнене перевидання роману «Зів’ялі квіти викидають» із серії «Новітня класика», яке вийшло друком у «Видавництві Старого Лева».
Роман Ірен Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають» висвітлює трагізм взаємодії митця й оточення через поєднання в образі митця понять «жінка», «актор», «старість». Письменниця розкриває глибоку людську трагедію, зумовлену поєднанням фатумів старості, мистецького таланту, професії актора і долі бути жінкою. Книга сповнена щемких роздумів і світлих відкриттів про те, що справжня сила — у здатності жити без жалю.
Запрошуємо до читання:
Роздобудько І. «Зів’ялі квіти викидають» : роман. Львів : Вид-во Старого Лева, 2025. 264 с. (Серія «Новітня класика»).

2025-11-27

27 листопада 2025 року – 100 років від дня народження Опанаса Заливахи. Опанас Іванович Заливаха (1925-2007) – видатний український художник, графік, дисидент, шістдесятник. Його творчість і життя нерозривно пов’язані з боротьбою за українську ідентичність та свободу.
Заливаха був відомий своїми монументальними живописними творами, графікою, а також оформленням книг. Його роботи часто вирізнялися глибоким символізмом, експресивністю та відданістю національним мотивам.
Творчість Опанаса Заливахи – це не лише художня спадщина, а й свідчення незламного духу українського народу, його прагнення до свободи та самовизначення. Заснування премії його імені на Прикарпатті є гідним вшануванням пам’яті цієї видатної особистості та нагадуванням про важливість боротьби за культурну та національну ідентичність.
Його ім’я давно вписане у духовну історію Прикарпаття. Художник, шістдесятник, в’язень радянських таборів і, водночас, людина, яка не втратила внутрішньої свободи, Опанас Заливаха залишив після себе спадщину, що поєднала мистецтво з громадянською мужністю.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Бути українцем і знати, хто ти. Художник-шістдесятник ОПАНАС ЗАЛИВАХА (1925 – 2007). До 100-річчя від дня народження.″

2025-11-26

26 листопада 2025 року – 120 років від дня народження Ніла Хасевича. Життєпис українського художника Ніла Хасевича (1905–1952) і його родини є яскравим відображенням героїчної боротьби громадян за незалежність України. Активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР. Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Він розробив бофони – квитки на бойові фонди ОУН та УПА, які виконували функцію повстанських грошей, облігацій чи квитанцій. Повстанці їх видавали населенню за продукти, одяг тощо. Бофони чітко передають ідейний зміст визвольної боротьби.
Загинув 4 березня 1952-го у бункері біля Сухівців Клеванського району на Волині. Його слова ; «Малюнок є правдою абсолютною, а мову правди треба вчити скрізь і завжди… Це єдина мова, якою можна висловити все».
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Ніл Хасевич – художник, який перетворив мистецтво на інформаційну зброю ( До 120 -річчя від дня народження. )″.

2025-11-23

23 листопада 2025 року – 165 років від дня народження Марії Башкірцевої. Марі́я Башки́рцева, (23 листопада 1858 Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія — 31 жовтня 1884, Париж) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; скульпторка та письменниця: Башкирцева Марія Костянтинівна (1858 – 1884) – художниця і письменниця, перша українка, чиї картини придбав Лувр,, авторка знаменитого «Щоденника». Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті мисткині деякі її роботи закупили музеї, як-от Люксембурзький , частина робіт залишилась у Луврі. Сьогодні оригінали картин Башкирцевої є рідкістю: більша їх частина загинула під час Другої світової війни.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″ Башкірцева Марія Костянтинівна (165 років від дня народження ) ″ .

2025-11-22

Голодомор – злочин проти народу
Пам’ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народ. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Про події, які розкривають трагічні сторінки історії пов’язані зі страшним голодомором, можна детальніше дізнатись з книг, що знаходяться у фонді бібліотеки УКД та тематичної виставки літератури « Голодомор – скорбота в серцях поколінь».

2025-11-21

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
В бібліотеці УКД читачі мають можливість ознайомитися з виставкою книг “Вільні творять майбутнє”. Представлені документальні та художні книги сучасних українських авторів про події на Майдані. На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з Презентацією ″ Україна – територія гідності та свободи″.
Запрошуємо до перегляду!

2025-11-21

21 листопада 2025 року – 140 років від дня народження Нестора Городовенка (9 (21) листопада 1885 — 21 серпня 1964, ) — українського хорового диригента , художнього керівника капели «Думка», заслуженого артиста України .
Нестор Городовенко – легендарний український хоровий диригент. Серед перших учителів музики Нестора Городовенка — відомий фольклорист, О. Рубець. У 1919 р. очолив Першу мандрівну капелу Дніпросоюзу, що 1920 р. була реорганізована у Державну хорову капелу, згодом — «Думку» («Державна Українська Мандрівна КАпела»). За вказівкою директивних органів у травні 1936 р. Нестора Городовенка було безпідставно звільнено з капели. У 1944–1949 рр. перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, де організував хор українців-емігрантів «Україна». Переїхавши 1949 р. до Канади, заснував у Монреалі хор «Україна», яким керував до кінця життя.