2025-10-15

15 жовтня 2025 року – 165 років від дня народження Софії Тобілевич ( 1860  – 1953 р.).
Значення творчості Софії Тобілевич полягає в її великому внеску в українську культуру як акторки, співачки, фольклористки, але найбільше – у збереженні та популяризації спадщини Івана Карпенка-Карого, видання спогадів про нього та створення збірки українських народних пісень. :. Її мемуари “Мої стежки і зустрічі” та “Життя Івана Тобілевича” стали основним джерелом інформації про життя та творчість видатного драматурга, оскільки сам він не любив про себе розповідати.
Популяризація українського театру:
Своєю діяльністю, зокрема книгою «Корифеї українського театру. Портрети. Спогади», Софія Тобілевич популяризувала творчість Карпенка-Карого та інших корифеїв української сцени.
Робота з фольклором
Вона зібрала велику колекцію українських народних пісень, яка згодом була видана у збірці “Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич”, що охоплювала фольклор різних регіонів України.
Письменницький талант:
Її книги, такі як “Мої стежки і зустрічі”, відзначаються ясним, поетичним стилем, що свідчить про її самобутній письменницький хист
На сайті бібліотеки УКД за посиланням https://surl.lu/ctqfsp можна ознайомитися з інформацією про українську акторку , перекладачку, фольклористку, мемуаристку, дружина І. Карпенка-Карого Софію Тобілевич.

2025-10-14

Юрій (Георгій) Кальман Жаткович (нар. 14 жовтня 1855, Дравці біля Ужгорода— 25 вересня 1920, Стройне на Свалявщині)— дослідник історії , етнограф, священник, письменник, літературознавець. Переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західно-українських культурних діячів «І ми в Європі» (1896 р.), переклав з угорської на українську мову «Меморіал Е. Егана. Економічне становище селян в Угорщині» (Львів, 1901 р.). Підручники Жатковича для українських шкіл у Закарпатті були заборонені. Три з його підручників – з географії, історії та суспільних наук – 14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Жатковича лишилися неопублікованими. Був лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст
На сайті бібліотеки УКД за посиланням https://library.ukd.edu.ua/ можна ознайомитися з інформацією про життя і творчість Юрія (Георгія ) Кальмана Жатковича.

2025-10-09

9 жовтня – 140 років від дня народження Володимира Свідзінського ( 1885 – 1941) В. Свідзінський – український поет та перекладач доби «Розстріляного відродження».
Український поет, один з найяскравіших і найтрагічніших геніїв ХХ століття. “Поет мовчання”, якого Василь Стус згадував поряд із Ґьоте і Рільке, перекладач Арістофана і Овідія, спалений НКВС у 1941 році Перше повне видання його спадщини з’явилося лише 2004. За радянських часів творчість Володимира Свідзінського замовчувалась. Його твори неодноразово видавалися у Західній Європі, в Америці. Вже в часи незалежності України його творча спадщина видана у двох томах. Але з нами його поезії – ліричні, теплі, щемливі, справжні, багаті на глибинні почуття, добро, які народжувались у спогадах про рідну Україну.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням https://library.ukd.edu.ua/ можна ознайомитися з інформацією про життя і творчість В. Свідзінського.

2025-10-08

8 жовтня 2025 року – 100 років від дня народження Леля Кузьмінкова ( 1925 — 2012 ) , українського художника, графіка. скульптора грецького походження; члена Спілки художників України .
Працював в галузі станкового живопису, книжкової графіки та монументально-декоративного мистецтва. Автор пейзажів, низки автопортретів, мозаїчних панно, графічних творів до видань «Кобзаря» Тараса Шевченка грецькою мовою, видання «Каменярі» грецькою мовою, за що отримав подяку від Музею Івана Франка зі Львова. Твори зберігаються в Україні, , приватних колекціях у Бельгії, Греції, Голландії, , Франції. Ліногравюри до рукописних екземплярів «Кобзаря» в перекладах грецьких авторів, знаходяться в музеї Тараса Шевченка у Києві, У 1990 р. за заслуги у розвитку українського образотворчого мистецтва, творчу діяльність нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України . Лель Кузьмінков займався також історичними дослідженнями в галузі переселення Кримських греків в Північне “Приазов’я”.
У тимчасово окупованому Маріуполі росіяни знищили десятки мозаїчних панно, серед яких роботи Леля Кузьмінкова.
Докладніше про відомого художника-монументаліста, живописця і краєзнавця грецького походження – Леля Миколайовича Кузьмінкова (1925-2012) можна прочитати на сайті бібліотеки УКД за посиланням https://library.ukd.edu.ua/.

2025-10-08

8 жовтня – 100 років від дня народження Степана Ільковича Стельмащука (1925−2011) відомого хорового диригента, композитора, фольклориста, педагога, невтомного культурно-громадського діяча, професора. Педагог, учений, активний член НТШ, композитор і щиро відданий Україні громадянин Степан Стельмащук плекав національну свідомость, знання своєї історії, почуття національної гідности. Він засновник і керівник чоловічого хору “Бескид”, автор обробок українських народних пісень для хору та талановитий фольклорист, музикознавець та композитор. В його душі завжди були чари української пісні і музики.
Докладніше інформацію про відомого хорового диригента, композитора, фольклориста Степана Ільковича Стельмащука (1925−2011) “З музикою крізь життя” можна прочитати на сайті бібліотеки УКД за посиланням https://library.ukd.edu.ua/.

2025-10-02

2 жовтня 160 років тому народився Денис Січинський – видатний український композитор, хоровий диригент, педагог, громадський діяч (1865-1909).
А ще він був фольклористом, музичним критиком, організатором мистецького життя Галичини кінця ХІХ- початку ХХ ст., першим у Галичині заснував українську дитячу музичну школу.
Твори Дениса Січинського виконувала славетна Соломія Крушельницька. Він є автором музики до відомої пісні-маршу “Не пора” на слова Івана Франка, одного з найпопулярніших українських гімнів початку XX ст. Знаною в Україні є і його пісня “Чом, чом земле моя” на слова Костянтини Малицької.
Ім’я композитора відоме в українській діаспорі..
Творча спадщина Дениса Січинського різножанрова: опера “Роксоляна”, кантати (“Дніпро реве”, “Лічу в неволі”, “Дума про Нечая”), хорова музика, камерно-інструментальні і твори для дітей, збірка обробок народних пісень. У своїй творчості він звертався до поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. У 1891 р. він став одним із засновників музичного товариства “Боян”. Саме львівському “Боянові” композитор присвятив свої два великих твори – в’язанку народних пісень “Було не рубати зеленого дуба” і кантату “Дніпро реве”. У 1894 р. Д. Січинський брав участь у створенні у Львові комітету для збирання й публікації українських народних пісень. Саме Д. Січинському завдячують пожвавленням мистецького життя Коломия, Перемишль, Станіслав, а також багато сіл. У 1902 році заснував у Станіславі першу на Прикарпатті музичну школу, організовував сільські хори. У 1963 р. Івано-Франківському музичному училищу присвоєно ім’я Дениса Січинського. Денис Січинський хоча і народився на Тернопільщині, проте все своє життя прожив на Франківщині, де створював свої відомі композиції. Після смерті Дениса Січинського назвали “українським Шубертом”.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням https://library.ukd.edu.ua/ можна ознайомитися з інформацією про видатного Галицького композитора Д.В. Січинського , з масштабом його музично-громадської діяльності, основними виданнями творів Д. Січинського, літературою про Д.В. Січинського.

2025-09-30

Знайомство з бібліотекою навчального закладу важливо в процесі адаптації першокурсників до навчального процесу. Вона надає доступ до багатства знань, що допомагає у пізнанні світу та розвитку особистості. Співробітники бібліотеки ЗВО УКД проводять заняття з інформаційної культури , знайомлять з правилами користування бібліотекою, її структурою. Студенти дізнаються про наявність навчальної і художньої літератури, про можливості користування фондом, отримання кваліфікованої допомоги для пошуку інформації з написання самостійних робіт ( контрольних, рефератів, курсових), пошуку додаткових наукових Інтернет-ресурсів, розвитку вміння самостійно обирати книгу. Бібліотека УКД гостинно запрошує всіх приєднатися до нашої читацької спільноти, адже якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою!